Досвід використання лазерної реваскуляризуючої остеотрепанації великогомілкової кістки у комплексному лікуванні хворих з ішемією тканин нижніх кінцівок
Лазерная хирургия / Материалы научно-практической конференции
"Внедрение современных инновационных технологий при малоинвазивных лазерных вмешательствах: клинические, экономические и технические аспекты". - Черкассы, 2014. - С. 61
Досвід використання лазерної реваскуляризуючої остеотрепанації великогомілкової кістки у комплексному лікуванні хворих з ішемією тканин нижніх кінцівок
Пантьо В.І.
ДВНЗ «Ужгородський національний університет»,м. Ужгород
На хронічні оклюзійні захворювання артерій нижніх кінцівок (ХОЗАНК) страждає близько 2-3% населення. Несвоєчасна діагностика та неадекватне лікування хворих на ранніх стадіях захворювання, а також пізнє звернення за медичною допомогою призводять до того, що близько 75% хворих на ХОЗАНК поступають у хірургічні відділення з критичною ішемією нижніх кінцівок.
Завданням оперативного лікування хворих на ХОЗАНК із ураженням дистального артеріального русла є, по-перше, відновлення магістрального артеріального кровообігу та, по-друге, попередження вторинних порушень мікроциркуляції в ішемізованій кінцівці з метою створення умов для утворення та тренування нових коллатералей, оптимізація гемодинаміки кінцівки.
За даними літератури, лише 10-15% хворих, які перенесли високі ампутації, в змозі опанувати та використовувати протези в зв’язку з розвитком як трофічних розладів кукси, так і психологічними проблемами у післяампутаційному періоді.
Мета роботи: оцінка ефективності використання розробленого способу лазерної реваскуляризуючої остеотрепанації великогомілкової кістки (ЛАРОТ) у лікуванні хворих з ішемією тканин нижніх кінцівок різного ґенезу.
Матеріали та методи
При виконанні клінічної частини роботи проводили обстеження та комплексне лікування 78 хворих з ішемією тканин нижніх кінцівок (36 хворих на цукровий діабет ІІ типу з ішемічною формою синдрому стопи діабетика, 42 хворих з облітеруючим атеросклерозом судин нижніх кінцівок), яким за тими чи іншими причинами не проводились реконструктивні операції (60 хворих) або ж у зв’язку з їх неефективністю з розвитком гангрени кінцівки (18 хворих). Вік хворих становив від 48 до 68 років. Жінок було 34, чоловіків – 44.
Усім хворим проводилась комплексна судинна терапія, в тому числі у 53 хворих виконано катетеризацію а. epigastrica inferior з наступним проведенням регіонарної внутрішньоартеріальної пролонгованої терапії (РВПТ) (при відмові від катетеризації артерії судинну терапію проводили внутрішньовенним шляхом), а також лазеротерапія у виді внутрішньосудинного (переважно внутрішньоартеріального) лазерного опромінення крові та місцевий вплив на ішемізовані тканини скануючим лазерним променем (червоного та інфрачервоного діапазону), а також контактний вплив лазерних матриць на ділянки гомілок.
На 3-4-у добу РВПТ для зменшення внутрішньокісткового тиску та з метою стимуляції неоангіогенезу за рахунок кровообігу кісток гомілки здійснювали пункційну лазерну реваскуляризуючу остеотрепанацію (ЛАРОТ) великогомілкової кістки (патент на винахід № 95706 від 25.08.2011), для чого під спинномозковою анестезією виконували пункцію шкіри та глибше розташованих тканин аж до окістя спеціально розробленою для цієї операції голкою (патент на винахід № 94179 від 11.04.2011) по боковим поверхням великогомілкової кістки із 4-5 положень з кожного боку на відстані 2-4 см. У пункційну голку вводили моноволоконний світловод діаметром 1,0 мм і проводили лазерну деструкцію кісткової тканини у вигляді тунелю за допомогою хірургічного діодного лазера «Ліка-хірург» з довжиною хвилі 940 нм, в імпульсному режимі 50/10 мс при потужності випромінювання 28-30 Вт. У 11 хворих використано лазерне випромінювання з довжиною хвилі 1470 нм (потужність 15 Вт, імпульсний режим 50/10 мс). При цьому рівень остеотрепанаційних отворів з обох боків чергувався у шаховому порядку для попередження переломів кісток у післяопераційному періоді. Оперативне втручання займало 10-15 хвилин на одну кінцівку. У 43 хворих ЛАРОТ проведено з одного боку, у 35 – з обох боків.
У післяопераційному періоді продовжували РВПТ та низькоінтенсивну лазеротерапію, що дозволяло швидше зняти у післяопераційному періоді запальні явища, пришвидшити неоангіогенез із судин кістки.
Протягом періоду спостереження (від 4 місяців до 8 років) усі хворі проходили курси судинної та лазерної терапії два рази на рік.
Результати та їх обговорення
Спостерігали ознаки покращення кровообігу, зменшення болю, подовження інтервалу ходи з 50-100 метрів до 1500-2500 метрів у більшості хворих. Причому найбільш швидке збільшення інтервалу ходи спостерігали з 45-50-ї доби лікування, що розцінювалось як ефект стимуляції неоангіогенезу.
Рентгенологічно у місці остеотрепанації виявляли лінійні зони остеопорозу від коркового шару до зони кістковомозкового каналу. Відмічали також позитивну динаміку реологічних властивостей крові, імунологічних показників та показників ендотоксикозу.
Пункційні післяопераційні рани загоювались під шкірочкою протягом 4-6 діб. Початкові гнійно-некротичні процеси на дистальних ділянках нижніх кінцівок регресували з повною епітелізацією дефектів у 37 хворих (47,4%). У 41 хворого проведено ампутації на різних рівнях: у 33 – в межах ступні (42,3%), у 8 – на рівні стегна (10,3%).
Рецидив гнійно-некротичного процесу відмічено у 7 хворих, у 6 з яких проведено ампутації кінцівок на рівні стегна у перші 10 місяців після операції та в одного хворого через 13 місяців після виконання ЛАРОТ проведена ампутація кінцівки на рівні стегна внаслідок розвитку трофічної виразки кукси лівої ступні із антибіотикорезистентною синєгнійною інфекцією.
Висновки
Лазерна реваскуляризуюча остеотрепанація (ЛАРОТ) є малотравматичним та ефективним оперативним втручанням, яке може бути використано при лікуванні ішемії тканин нижніх кінцівок різного ґенезу. Використання малоінвазивних оперативних втручань із використанням високоінтенсивного напівпровідникового лазера, а також проведення медикаментозної реґіонарної внутрішньоартеріальної пролонгованої терапії (РВПТ) та використання низькоінтенсивного лазерного випромінювання у післяопераційному періоді дозволяє зменшити ступінь ішемії, ліквідувати або обмежити гнійно-некротичні процеси на нижніх кінцівках у хворих з облітеруючими захворюваннями судин нижніх кінцівок, уникнути або ж значно знизити рівень ампутації на фоні розвитку гнійно-некротичного процесу, покращити результати лікування.
Використання лазерного випромінювання з довжинами хвилі як 940 нм, так і 1470 нм дозволяє досягти хорошого клінічного ефекту.
При збільшенні потужності лазерної установки з довжиною хвилі 1470 нм до 30 Вт можна досягти кращих результатів лікування та зменшення альтерації навколишніх тканин.
*Использование материалов статьи возможно только со ссылкой на литературный источник или наш сайт (www.fotonikaplus.com.ua). В ином случае будет иметь место нарушение авторских прав.
