Досвід застосування лазерної гемороїдектомії в умовах стаціонару "одного дня"

Лазерная хирургия / Материалы научно-практической конференции "Лазерная хирургия" (1-2 марта 2012 г.). - Черкассы, 2012. - С. 37


Досвід застосування лазерної гемороїдектомії в умовах стаціонару "одного дня"


Господарський А.Я.1, П’ятничка О.З., Луговий О.Б. 2


1
Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського

2Тернопільська комунальна міська лікарня №2


 

Геморой все ще залишається одним з найпоширеніших захворювань людини. За даними ряду авторів (Захараш М.П. та співавт., 2002; Воробьев Г.І. та співавт., 2006; Мішалов В.Г. та співавт., 2008) захворюваність на геморой становить 130-150 людей на 1000 осіб дорослого населення, а питома вага в структурі колопроктологічних захворювань коливається від 30 до 40%.

Протягом останнього десятиліття набули поширення малоінвазивні методи лікування геморою. Це сприяє впровадженню в нашій державі загальносвітової практики, коли до 90% оперативних втручань з приводу геморою виконуються малоінвазивним методом в амбулаторно-поліклінічних умовах чи стаціонарах «одного дня». Серед найпоширеніших малоінвазивних методів лікування геморою можна виділити: латексне лігування внутрішніх гемороїдальних вузлів, дезартеризацію гемороїдальних вузлів під контролем доплерометрії, інфрачервону фотокоагуляцію внутрішніх гемороїдальних вузлів, біполярну електрокоагуляцію гемороїдальних вузлів, склеротерапію тощо. Усі вони потребують дороговартісного устаткування закордонного виробництва, що значно підвищує вартість хірургічного лікування на одного пацієнта. Особливої уваги, на нашу думку, заслуговує методика лазерної абляції з використанням сертифікованого вітчизняного апарату «Ліка-хірург», яка відрізняється серед інших своєю малоінвазивністю, малотравматичністю, високою ефективністю та хорошими результатами лікування.

Мета дослідження – оцінити ефективність використання методики лазерної абляції при хірургічному лікуванні геморою  в умовах стаціонару «одного дня».


Метеріали та методи


З 2010 року нами було виконано 37 лазерних гемороїдектомій з використанням лазерного коагулятора «Ліка-хірург». Серед пацієнтів чоловіків було 14, жінок – 23. Вік хворих коливався від 19 до 58 років. 31 хворий був працездатного віку. 7 хворих прооперовані з приводу ІІ стадії гемороїдальної хвороби, ускладненої кровотечею; 27 хворих – з ІІІ стадією, 3 хворих – з IV стадією. В усіх хворих була комбінована форма геморою. У 6 хворих був гострий геморой, ускладнений тромбозом та випадінням зовнішнього вузла. У 2 хворих було поєднання геморою з анальним поліпом, в 1 хворого – поєднання геморою з хронічною анальною тріщиною. Усім хворим виконувалися клініко-лабораторні обстеження згідно стандартів, а також огляд перианальної ділянки, пальцеве дослідження прямої кишки, ректороманоскопія або колоноскопія пацієнтам, старшим 40 років. Оцінку результатів лікування проводили за такими параметрами: тривалість операції, больові відчуття в ранньому післяопераційному періоді, реакція оточуючих тканин, наявність післяопераційних ускладнень та рецидиву, відновлення працездатності, косметичний ефект.

Оперативне втручання проводилось під місцевою анестезією. В якості анестетика використовували 2% розчин лідокаїну з додаванням адреналіну. Для лазерної абляції гемороїдальної тканини використовували лазерний коагулятор «Ліка-хірург» з довжиною хвилі 940 нм потужністю 30 Вт. Після дивульсії сфінктера в задній прохід вводили ректальне дзеркало. Після того, як судинна ніжка та основа гемороїдального вузла чітко контурувалася, вікрилом на атравматичній голці судинну ніжку прошивали і перев’язували двічі, затягуючи вузол в просвіті кишки. Моноволоконний світловод підводили до гемороїдального вузла, лазерним променем робили «вікно» і без коагуляції проводили в напрямку до основи гемороїдального вузла. Далі виконували коагуляцію судинної ніжки з послідуючою вапоризацією гемороїдальної тканини. Тривалість операції становила 10-15 хвилин. Необхідно відмітити, що уся операція проходить при практично повній відсутності кровотечі.


Результати та їх обговорення


Усім пацієнтам у післяопераційному періоді призначалися таблетовані ненаркотичні анальгетики один раз на ніч протягом трьох днів. 23 пацієнти відмовились від анальгетиків на другу добу, троє пацієнтів продовжували приймати їх протягом 4 діб. Починаючи з другої доби усі пацієнти характеризували ступінь больового синдрому як помірний або відсутній. Перший акт дефекації у ранньому післяопераційному періоді в усіх 37 пацієнтів відбувся у межах 36 годин після проведеного втручання та не вимагав прийому анальгетиків, що суттєво відрізняє лазерну гемороїдектомію від інших малоінвазивних методів. В 1 пацієнтки на другу добу після операції був зафіксований один епізод кровотечі після дефекації, що пройшов самостійно. Зі слів хворої, кількість крові була значно меншою в порівнянні з доопераційним періодом під час загострення гемороїдальної хвороби.

На першу добу усі пацієнти відчували набряк в анальній ділянці, що проявлявся дискомфортом. Протягом першого тижня в усіх пацієнтів набряк в ділянці гемороїдальних вузлів суттєво зменшувався або зникав повністю. Загоювання відбувалося ніжним рубцюванням рани. Трудову діяльність у першу добу відновили 25 пацієнтів, на другу-третю – решта 6 хворих працездатного віку.

Усім пацієнтам в післяопераційному періоді був призначений системний венотонік «Флебодія» по 2 таблетки 2 рази на день протягом перших 5 діб та по 2 таблетки на день протягом 1 місяця, що позитивно впливало на протікання післяопераційного періоду та перебігу раневого процесу, зменшуючи набряк тканин після лазерної коагуляції.

Проводився моніторинг пацієнтів в термін від 1 до 6 місяців. Необхідно відзначити, що 3 пацієнтки жіночої статі протягом перших 20 днів відмічали негативний косметичний ефект від операції у вигляді надлишкової тканини розміром 0,5×0,5 см в ділянці випавших тромбованих гемороїдальних вузлів. Проте при подальшому спостереженні через 6 місяців ми відзначили самостійну резорбцію надлишкової тканини у даних пацієнток. В жодному випадку ми не виявили рецидиву захворювання.


Висновки


Лазерна абляція гемороїдальних вузлів з використанням апарату «Ліка-хірург» має явні переваги перед іншими малоінвазивними методами у лікуванні гемороїдальної хвороби в амбулаторно-поліклінічних умовах чи стаціонарах «одного дня». Такі переваги, як майже повна відсутність больового синдрому в ранньому післяопераційному періоді, раннє відновлення працездатності в поєднанні з коротким періодом оперативного втручання та роботи хірурга в умовах мінімальної крововтрати, дозволяє даному методу бути достойною альтернативою іншим традиційним методам лікування гемороїдальної хвороби.


*Использование материалов статьи возможно только со ссылкой на литературный источник или наш сайт (www.fotonikaplus.com.ua). В ином случае будет иметь место нарушение авторских прав.


front-device