Досвід використання лазерної реваскуляризуючої остеотрепанації великогомілкової кістки у комплексному лікуванні хворих з ішемією тканин нижніх кінцівок

Лазерная хирургия / Материалы научно-практической конференции 

"Внедрение современных инновационных технологий при малоинвазивных лазерных вмешательствах: клинические, экономические и технические аспекты". - Черкассы, 2014. - С. 61


Досвід використання лазерної реваскуляризуючої остеотрепанації великогомілкової кістки у комплексному лікуванні хворих з ішемією тканин нижніх кінцівок

 

Пантьо В.І.

 

ДВНЗ «Ужгородський національний університет»,м. Ужгород


На хронічні оклюзійні захворювання артерій нижніх кінцівок (ХОЗАНК) страждає близько 2-3% населення. Несвоєчасна діагностика та неадекватне лікування хворих на ранніх стадіях захворювання, а також пізнє звернення за медичною допомогою призводять до того, що близько 75% хворих на ХОЗАНК поступають у хірургічні відділення з критичною ішемією нижніх кінцівок.

Завданням оперативного лікування хворих на ХОЗАНК із ураженням дистального артеріального русла є, по-перше, відновлення магістрального артеріального кровообігу та, по-друге, попередження вторинних порушень мікроциркуляції в ішемізованій кінцівці з метою створення умов для утворення та тренування нових коллатералей, оптимізація гемодинаміки кінцівки.      

За даними літератури, лише 10-15% хворих, які перенесли високі ампутації, в змозі опанувати та використовувати протези в зв’язку з розвитком як трофічних розладів кукси, так і психологічними проблемами у післяампутаційному періоді.

Мета роботи: оцінка ефективності використання розробленого способу лазерної реваскуляризуючої остеотрепанації великогомілкової кістки (ЛАРОТ) у лікуванні хворих з ішемією тканин нижніх кінцівок різного ґенезу.

        

Матеріали та методи

При виконанні клінічної частини роботи проводили обстеження та комплексне лі­ку­вання 78 хворих з ішемією тканин нижніх кінцівок (36 хворих на цукровий діабет ІІ типу з ішемічною формою синдрому стопи діабетика, 42 хворих з облітеруючим атеросклерозом судин нижніх кінцівок), яким за тими чи іншими причинами не проводились реконструктивні операції (60 хворих) або ж у зв’язку з їх неефективністю з розвитком гангрени кінцівки (18 хворих). Вік хворих становив від 48 до 68 років. Жінок було 34, чоловіків – 44.

Усім хворим проводилась комплексна судинна терапія, в тому числі у 53 хворих  виконано катетеризацію а. epigastrica inferior з наступним проведенням регіонарної вну­трішньоартеріальної пролонгованої терапії (РВПТ) (при відмові від катетеризації артерії судинну терапію проводили внутрішньовенним шляхом), а також лазеротерапія у виді внутрішньосудинного (переважно внутрішньоартеріального) лазерного опромінення крові та місцевий вплив на ішемізовані тканини скануючим лазерним променем (червоного та інфрачервоного діапазону), а також контактний вплив лазерних матриць на ділянки гомілок.

На 3-4-у добу РВПТ для зменшення внутрішньокісткового тиску та з метою стимуляції неоангіогенезу за рахунок кровообігу кісток гомілки здійснювали пункційну лазерну реваскуля­ризуючу остеотрепанацію (ЛАРОТ) великогомілкової кістки (патент на винахід № 95706 від 25.08.2011), для чого під спинномозковою анестезією виконували пункцію шкіри та глибше розташо­ваних тканин аж до окістя спеціально розробленою для цієї операції голкою (патент на винахід № 94179 від 11.04.2011) по боковим поверхням великогомілкової кістки із 4-5 положень з кожного боку на відстані 2-4 см. У пункційну голку вводили моноволоконний світловод діаметром 1,0 мм і проводили лазерну деструкцію кіст­кової тканини у вигляді тунелю за допомогою хірургічного діодного лазера «Ліка-хірург» з довжиною хвилі 940 нм, в імпульсному режимі 50/10 мс при потужності випромінювання 28-30 Вт. У 11 хворих використано лазерне випромінювання з довжиною хвилі 1470 нм (потужність 15 Вт, імпульсний режим 50/10 мс). При цьому рівень остеотрепана­цій­них отворів з обох боків чергувався у шаховому порядку для попе­ред­ження переломів кісток у післяопераційному періоді. Оперативне втручання займало 10-15 хвилин на одну кінцівку. У 43 хворих ЛАРОТ проведено з одного боку, у 35 – з обох боків.

У післяопераційному періоді продовжували РВПТ та низькоінтенсивну лазеротерапію, що дозволяло швидше зняти у післяопераційному періоді запальні явища, пришвидшити неоангіогенез із судин кістки.

Протягом періоду спостереження (від 4 місяців до 8 років) усі хворі проходили курси судинної та лазерної терапії два рази на рік.


Результати та їх обговорення

Спостерігали ознаки покращення кровообігу, зменшення бо­лю, подовження інтервалу ходи з 50-100 метрів до 1500-2500 метрів у більшості хворих. Причому найбільш швидке збільшення інтервалу ходи спостерігали з 45-50-ї доби лікування, що розцінювалось як ефект стимуляції неоангіогенезу.

Рентгенологічно у місці остеотрепанації виявляли лінійні зони остеопорозу від коркового шару до зони кістковомозкового каналу. Відмі­ча­ли також позитивну динаміку реологічних властивостей крові, імунологічних показників та показників ендотоксикозу.

Пункційні післяопераційні рани загоювались під шкірочкою протягом 4-6 діб. Початкові гнійно-некротичні процеси на дистальних ділянках нижніх кінцівок регресували з повною епіте­лізацією дефектів у 37 хворих (47,4%). У 41 хворого проведено ампутації на різних рівнях: у 33 – в ме­жах ступні (42,3%), у 8 – на рівні стегна (10,3%).

Рецидив гнійно-некротичного процесу відмічено у 7 хворих, у 6 з яких проведено ампутації кінцівок на рівні стегна у перші 10 місяців після операції та в одного хворого через 13 місяців після виконання ЛАРОТ проведена ампутація кінцівки на рівні стегна внаслідок розвитку трофічної виразки кукси лівої ступні із антибіотикорезистентною синєгнійною інфекцією.


Висновки

Лазерна реваскуляризуюча остеотрепанація (ЛАРОТ) є мало­трав­ма­тичним та ефективним оперативним втручанням, яке може бути використано при лікуванні ішемії тка­нин нижніх кінцівок різного ґенезу. Використання малоінвазивних оперативних втручань із використанням високоінтенсивного напівпровіднико­вого лазера, а також проведення медикаментозної реґіонарної вну­трішньоартеріальної пролонгованої терапії (РВПТ) та використання низькоінтен­сивного лазерного випромінювання у післяопераційному періоді дозволяє зменшити ступінь іше­мії, ліквідувати або обмежити гнійно-некротичні процеси на нижніх кінцівках у хворих з облітеруючими захворюваннями судин нижніх кінцівок, уникнути або ж значно знизити рівень ампутації на фоні розвитку гнійно-некротичного процесу, покращити результати лікування.

Використання лазерного випромінювання з довжинами хвилі як 940 нм, так і 1470 нм дозволяє досягти хорошого клінічного ефекту.

При збільшенні потужності лазерної установки з довжиною хвилі 1470 нм до 30 Вт можна досягти кращих результатів лікування та зменшення альтерації навколишніх тканин.



*Использование материалов статьи возможно только со ссылкой на литературный источник или наш сайт (www.fotonikaplus.com.ua). В ином случае будет иметь место нарушение авторских прав.

 

front-device