Особливості виконання лазерної вапоризації при застарілих протрузіях міжхребцевих дисків

Лазерная хирургия / Материалы научно-практической конференции "Лазерная хирургия" (1-2 марта 2012 г.). - Черкассы, 2012. - С. 196


Особливості виконання лазерної вапоризації при застарілих протрузіях міжхребцевих дисків


Шимон В.М., Пічкар І.Й., Пантьо В.І.


Ужгородський національний університет, медичний факультет


 

Історія пункційних методів лікування дегенеративних захворювань міжхребцевих дисків нараховує кілька десятиліть. За весь період розвитку цих методик були вироблені і чіткі показання та протипоказання до їх використання.

Але останнім часом показання до лазерної вапоризації розширюються. Так, дедалі частіше у зарубіжній та вітчизняній літературі з’являються повідомлення про успішне проведення вапоризації при наявності протипоказань: при секвестрованих килах, при синдромі кінського хвоста та ін.

Існує зворотна кореляція між тривалістю захворювання та ефективністю вапоризації. Так, «оптимальним» терміном захворювання для проведення вапоризації вважається строк до 6 місяців.

Мета дослідження: дослідити особливості лазерної вапоризації при застарілих протрузіях міжхребцевих дисків (тривалість захворювання більше 2 років).


Матеріали та методи

На базі клініки ортопедії Закарпатської обласної клінічної лікарні ім. А. Новака (м. Ужгород) методом пункційної лазерної вапоризаціі (ПЛВД) було проліковано 50 хворих (27 чоловіків та 23 жінок) із застарілими протрузіями міжхребцевих дисків у поперековому відділі хребта.

Тривалість захворювання 2-5 років була відмічена у 32 хворих, 5-10 років – у 9 хворих, більше 10 років – у 9 хворих. Вік пацієнтів коливався від 20 до 62 років. Усі хворі попередньо пройшли повний курс консервативного лікування.

Для уточнення діагнозу використовували магнітно-резонансну томографію (МРТ) або комп'ютерну томографію (КТ). Усього було виявлено патологію 104 міжхребцевих дисків. Неврологічні розлади спостерігались у 32 хворих.

Джерелом високоінтенсивного лазерного випромінювання слугував вітчизняний діодний лазер «Ліка-хірург» із довжиною хвилі 940 нм.

Техніка виконання операції. Виконували лазерну вапоризацію диска неперервним лазерним випромінюванням потужністю 6 Вт протягом 30 секунд (10-20 посилок по 5 секунд з перервами по 3-5 секунд). Кожного разу пункційну голку підтягували, а лазерний провідник проводили глибше. При виникненні больових відчуттів перерву збільшували до 10-15 секунд. В основному це було пов’язано з перегрівом металевої голки лазерним випромінюванням. Сумарне енергетичне навантаження на один міжхребцевий диск складало 300-600 Дж.


Результати та їх обговорення

У післяопераційному періоді на 1 добу хворим призначали ліжковий режим. На наступний день дозволялось вставати за умови фіксації поперекового відділу хребта напівжорстким корсетом. Хворих виписували через 1-2 дні після проведення ПЛВД.

До операції больовий синдром дорівнював в середньому 6,4±1,3. На наступний день після операції больовий синдром зменшився до 2,5±1,03. При виписці повний регрес корінцевої симптоматики спостерігався у 7 хворих, частковий – у 15.

Через 1 місяць оглянуто 42 хворих. Середній рівень болю за шкалою ВАШ дорівнював 2,4±0,8. Повністю біль був відсутнім у 19 хворих. Неврологічна симптоматика була наявна у 13 хворих. Відсутність будь-якого покращення спостерігалось у 4 хворих.

Через 3 місяці оглянуто 37 хворих. Середній рівень болю за шкалою ВАШ дорівнював 2,34±0,95. Біль повністю був відсутнім у 23 хворих. Неврологічна симптоматика спостерігалась у 10 хворих. В одного хворого, у якого через 1 місяць після ПЛВД неврологічна симптоматика була відсутня, з’явилась гіпостезія по зовнішній поверхні лівої ступні. До ПЛВД у нього була наявна гіпостезія у дерматомах L5, S1 та зниження м’язової сили розгинання І пальця ступні та підошвенної флексії ступні до 4 балів. Відсутність будь-якого покращення відмічав 1 хворий.

Через 6 місяців оглянуто 21 хворого. Усі хворі відмічали незначний біль у поперековому відділі хребта в межах 1-2 балів. Неврологічна симптоматика була наявна у 8 хворих, вона і не зменшувалась, але й не прогресувала. В одного хворого з’явилась раніше відсутня гіпостезія у дерматомі L5 зліва.

Через 12 місяців оглянуто 15 хворих. Усі хворі відмічали незначний біль у поперековому відділі хребта в межах 1-2 балів. Неврологічна симптоматика у хворих була на попередньому рівні.

Ускладнень, пов’язаних із втручанням, не було. Погіршення неврологічної симптоматики та збільшення больових відчуттів не спостерігалось у жодного хворого.


Висновки

Пункційна лазерна вапоризація міжхребцевих дисків є ефективною навіть при застарілих протрузіях. Ефективність при застарілих килах є дещо нижчою, ніж при свіжих протрузіях міжхребцевих дисків, і складає 62%. У перспективі необхідно дослідити віддалені результати втручання (більше 2 років). 


 *Использование материалов статьи возможно только со ссылкой на литературный источник или наш сайт (www.fotonikaplus.com.ua). В ином случае будет иметь место нарушение авторских прав.

front-device